Оголошення

 

Конкурсний відбір підручників та посібників для 1 класу

 

 

 Конкурс підручників 1 класу 

 

 

 

 ВИБІР ПІДРУЧНИКІВ ДЛЯ 9 КЛАСУ НА  2022 н.р

 

 

                      Перелік підручників  на 2022 н.р  9 класу

 

 

 

Кожного року, 9 листопада, в Україні відзначають День української писемності та мови. Свято започатковано в 1997 р., коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».

     Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – день вшанування преподобного Нестора-літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Адже дослідники вважають, що саме з його праці починається писемна українська мова. Колись навіть дітей віддавали до школи саме у цей день, після служби у церкві, де молились та просили у Нестора-літописця аби благословив майбутніх учнів. Це й не дивно, адже преподобний здобув всесвітню славу взявши участь у літописанні Київської Русі і залишивши світу неоціненний скарб – «Повість минулих літ».

 

                                                                     Книжкова виставка

                                 «У кожному слові – безодня простору»

 

 

 

 

 

"Словники-скарбниця українського слова " 

 

Юні відвідувачі бібліотеки можуть ознайомитися з цікавими виданнями з граматики, лексики, орфографії української мови, а також різноманітними словниками.  Вона ознайомить вас з правилами української мови, збагатить словниковий запас,  з основами й історією українського літературознавства, а також зі творчістю видатних українців, які зробили величезний внесок не тільки в літературу нашої Батьківщини, а й в рідну мову.

 

 

 

    Назву «українська мова» вживали, починаючи з XVI ст., на позначення мови українських земель Речі Посполитої, однак до середини XIX ст. основною назвою мови, що тепер зветься українською, було поняття «руська мова». Це почало вносити плутанину від моменту приєднання України до Московії та згодом Російської імперії, оскільки росіяни у XVIII ст. стали позначати свою мову схожим прикметником (рос. «русский языкъ»). Після певного періоду вагань, під час якого мову України намагалися відрізняти від російської за допомогою різних назв, поняття «українська мова», зрештою, поступово перемогло в усіх українських регіонах.

     Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців – понад 45 млн, більшість яких живе в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українська є другою чи третьою слов’янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови – полянського, деревлянського та сіверянського. З погляду лексики найближчою до української є білоруська мова (84% спільної лексики), потім польська (70% спільної лексики) і словацька (68% спільної лексики).

     Упродовж століть українська мова, так само як і її носій – український народ – зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, зважаючи на те, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус, але зазіхання на неї з боку кремлівських можновладців та місцевих українофобів і русифікаторів не припиняються.
     Отже варто докладати зусиль аби українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася. Нею варто розмовляти, писати, послуговуватися будь-де, адже вона наша рідна мова.

 

     У День української писемності та мови за традицією:
1. Покладають квіти до пам’ятника Несторові-літописцю.
2. Відзначають найкращих популяризаторів українського слова.
3. Заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою.
4. Стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика.

     

19 цікавих фактів про українську мову:

1. Двоїна – втрачена ознака української мови, про яку сьогодні мало хто знає. Наприклад, казали не «два слова», а «дві слові». Двоїну примусово вилучили у 1933 р. задля знищення рис української мови, які відрізняли її від російської.
2. В українській мові існує три форми майбутнього часу: проста, складна і складена.
3. У 1918-1920 рр. українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки. Так, значно ширшими були межі поширення української мови раніше. Слід лише поглянути на мовну карту 1871 р., де солов’їна розлітається «Від Сяну до Дону».
4. Українська мова тісно пов’язана зі старослов’янською – спільною мовою предків всіх сучасних слов’ян.
5. За доведеними результатами дослідження вченого В. Кобилюха наша мова сформувалась ще Х-IV тис.р. до нашої ери. Тож походження багатьох слів слід шукати в санскриті, а не в російській, німецькій, турецькій, грецькій та інших мовах. Адже вони виникли значно пізніше за українську.
6. Надавати усім словам зменшувально-пестливу форму – це мабуть не тільки особливість мови, а й особливість нашого народу. Навіть державний гімн містить пестливі слова типу «сторонці». Та що там – навіть «воріженьки» у нас звучить надзвичайно лагідно.
7. Попри пестливе звернення до воріженьків, українці все ж сильний народ, який вміє за себе постояти. Про це свідчить словник синонімів, у якому найбільше синонімів, аж 45, має слово «бити».
8. Найбільша кількість слів в українській мові починається з літери «П». Найменш уживаною виявилась літера «Ф». У більшості випадків, слова які починаються з цієї літери, запозичені з інших мов. А ви ніколи не помічали, як старенькі люди вимовляють замість «Ф» – «ХВ»? (фіртка – хвіртка, фанера – хванера, Федір – Хведір).
9. 7 відмінків іменника, до яких ми звикли, вирізняють українську мову серед східнослов’янських. Сьомий, кличний відмінок, існує лише в граматиці древніх мов: латині, грецькій та санскритській граматиці.
10. В українській мові дві букви «г». Раніше, одна із них, яка позначається як «ґ», була вилучена з уживання, але в 90-ті роки знову увійшла в українську мову.
11. Назви всіх дитинчат тварин в українській мові відносяться до середнього роду.
12. Починаючи з ХVIII ст. і до ХІХ ст. в українській мові використовувалося до п’ятдесяти різних систем письма! Тому за кількістю орфографії українська мова перевершує навіть найскладнішу – монгольську.
13. В кінці XVI ст. – на початку ХІХ ст. в Україні використовувалася система письма під назвою «козацький скоропис», у якій начертання деяких букв відрізнялися від прийнятих у кирилиці.
14. Українська мова має напівофіційний статус в США (округ Кук штату Іллінойс). До округу входить Чикаго разом з передмістями. А українська мова була обрана як одна з найбільш вживаних мов у даній місцевості.
15. В українській мові й донині збереглися назви місяців з давньослов’янського календаря. В «Остромировому Євангелії» (XI ст.) та інших найдавніших пам'ятках писемності січню відповідала назва просинець (бо в цей час ставало світліше), лютому – перетынъ (бо це був сезон вирубки лісу), березню – сухыи (безводний; є версія, що в деяких місцях вже підсихала земля), квітню – березень, березозолъ (імена, пов'язані з березою, що починає цвісти), травню – травень (від «трава»), червню – изокъ (коник; запозичено зі ст.-болг.), липню – червень, серпень (від «серп», що вказує на час жнив), серпню – загравъ (від «заграва»), вересню – рюєнъ (можливо, від «ревіти», рев тварин), жовтню – листопадъ, листопаду-грудневі – грудень (від «груда», «грудка» – мерзлі горбки на дорозі), іноді – студень. Так само слід враховувати, що наведені давньоруські місяці є такими, ймовірно, тільки для певних земель.
16. Найдовше слово в українській мові – «дихлордифенілтрихлорметилметан». Назва хімікату для боротьби з шкідниками складається аж з 30 літер!
17. Сучасна українська мова налічує близько 256 тис. слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються до сьогодні.
18. Івана Котляревського не дарма вважають основоположником нової української мови. Офіційно вважається, що саме після видання його «Енеїди», наша мова була прирівняна до літературної.
19. Значна кількість вживаних до сьогодні українських слів та мовних коренів прийшли до нас ще з часів трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні дохристиянських часів та значний слід у древньо-індійській мові – санскриті, джерела якого дійшли до нас з давнини у 5 тис. р.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ БІБЛІОТЕК на 2021 рік

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ БІБЛІОТЕК ОБЛАСТІ на 2021 рік

«Попри всі інші державотворчі елементи, не занехаймо

культури, бо цей дар більше від будь-якого іншого зробить

Україну улюбленим домом для нашого народу та могутнім,

миротворчим, гідним міжнародної уваги та пошани

членом людства»

Блаженніший Любомир Гузар

ПРОПОНУЄМО ЗВЕРНУТИ УВАГУ на:

–      особистий внесок бібліотек в реалізацію Цілей сталого розвитку

Бібліотеки – унікальні соціальні інституції, які можуть бути включені в усі галузі та сфери суспільного життя і мають великий потенціал долучитися до їхнього інтенсивного поступу.

Зараз відбувається втілення Глобальних цілей сталого розвитку через державні документи стратегічного планування, а також узгодження Цілей з реальними потребами, визначеними на рівні громад.

Орієнтир діяльності бібліотек – УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №722/2019 Про Цілі сталого розвитку (ЦСР) України на період до 2030 року, яких на сьогодні дотримуються всі країни світу, встановлюють власні показники розвитку і включають 17 цілей і 169 конкретних завдань.

Дороговказом для розвитку бібліотек щодо сприяння реалізації Порядку денного ООН до 2030 року можна вважати статтю Валентини Пашкової, віце-президента Української бібліотечної асоціації, координатора американських центрів Посольства США в Україні, міжнародного тренера ІФЛА. (Див. джерело: Пашкова В. Бібліотеки і реалізація Порядку денного ООН до 2030 р. / Валентина Пашкова // Бібл. планета. – 2017. – № 1. – С. 6–10).

ЦСР-1 «Подолання бідності» – продуктивна зайнятість і гідна праця є найважливішими елементами скорочення бідності. Бібліотеки сприяють реалізації цієї цілі шляхом надання: доступу до інформації та ресурсів, що уможливлюють покращення людиною свого життя; можливостей оволодіння новими навиками, потрібними для освіти та працевлаштування та ін.

ЦСР-3 «Підтримання хорошого здоров`я» – добрий фізичний стан людини сприяє збільшенню продуктивності на ринку праці та сприяє її благополуччю. ДУ «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України», Благодійний фонд «Бібліотечна країна» та Українська бібліотечна асоціація уклали Меморандум про співпрацю щодо промоції здорового способу життя та свідомого ставлення до здоров’я через бібліотечну мережу України (12.08.2020).

Що може запропонувати бібліотека у цьому напрямку? Це може бути: висвітлення профілактики захворювання на короновірус та дотримання санітарно-гігієнічних вимог, інформування щодо наслідків гіподинамії та надмірної ваги; популяризація медіа ресурсів для танцювальних занять, онлайн консультації сімейних лікарів; мережеві акції, челенджі, відеоролики, вікторини, що спонукатимуть до оздоровчо-профілактичних дій і вчинків.

ЦСР-4 «Якісна освіта», яка є засобом отримання гідної роботи, особливо для молодих людей, а навчання впродовж усього життя потрібне для того, щоб набувати необхідних навичок. Бібліотеки сприяють освіті дорослих. Освіта дорослих забезпечує підтримку особи впродовж її кар’єри та життя, пропонує нові можливості для працевлаштування, допомагає людям, які свого часу не закінчили навчання, продовжити його тощо. Сьогодні бібліотеки: надають перспективи професійної перекваліфікації та проходження дистанційних навчальних курсів з отриманням сертифікату; створюють інклюзивні простори, які дають рівні можливості всім мешканцям отримувати якісні послуги.

ЦСР-5 Бібліотеки можуть сприяти реалізації і такої цілі як забезпечення гендерної рівності, пропонуючи: безпечне та привітне місце для зустрічей та спілкування; програми та послуги для задоволення потреб жінок і дівчат, зокрема стосовно їх прав чи здоров’я; доступ до інформації та інформаційно-комунікаційних технологій, що допомагають жінкам опановувати бізнесові навички та ін. Створення гендерних book-студій вільного спілкування, соціального проєкту для жінок «Майстерня професійного розвитку» чи проєкту з освіти для дорослих – для майбутніх бізнесвумен «Формула успіху», або проєкту для дівчат «Мій потенціал для розвитку громади» сприятимуть культурному та інтелектуальному розвитку, психологічному розвантаженню жінок та людей похилого віку, підвищенню рівня поінформованості економічно неактивних багатодітних жінок, а також жінок, які опинилися в складних життєвих обставинах до суспільних процесів та рішень у громаді, виявленню активної соціальної позиції жінок. Можна організовувати колективні зустрічі, різноманітні заходи для дозвілля, уроки комп’ютерної грамотності, заходи для надання психологічної допомоги, консультативні послуги як започаткувати бізнес та інші ініціативи, що сприятимуть соціальній згуртованості людей.

У співпраці з органами державної влади та громадськими організаціями в публічних просторах бібліотек рекомендуємо активно проводити тематичні семінари, презентації, засідання «круглих столів», організовувати сімейні клуби, зустрічі та консультації користувачів з юристами, психологами, лікарями, фахівцями центру зайнятості, з педагогами для протидії стереотипному вихованню дітей; рекламні кампанії серед молодих сімейних пар та людей репродуктивного віку з популяризації спільного догляду та виховання дітей; влаштовувати перегляди фільмів та проведення дискусій.

Плануючи проєктні ініціативи, пам’ятаймо що:

11 лютого — Міжнародний день жінок і дівчат в науці. Популяризація STEM-освіти.

1 березня — День без дискримінації

Відзначення у березні міжнародної ініціативи «Місяць жіночої історії».

15 травня — Міжнародний день сім’ї.

2-га неділя травня — День матері.

3-тя неділя червня — День батька.

11 жовтня — Міжнародний день дівчат.

15 жовтня — Міжнародний день сільських жінок.

18 жовтня — Європейський день протидії торгівлі людьми.

25 листопада — Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок. Початок Глобальної кампанії «16 днів проти ґендерного насильства».

18 грудня — День ухвалення Конвенції ООН з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок.

ЦСР-8 – «Гідна праця та економічне зростання» запускає ланцюговий процес перетворень задля досягнення ряду інших ЦСР та слугує запорукою побудови мирного й інклюзивного суспільства. Бібліотеки сприяють реалізації ЦСР-8, надаючи доступ до інформації та навчаючи пошуку роботи, створюють умови для підвищення рівня зайнятості населення. Бібліотечні ініціативи, що спрямовані на досягнення вищезгаданої цілі можна умовно поділити за наступними напрямами:

– Просвітницька діяльність бібліотек з профорієнтації та професійної адаптації молоді. Наприклад, організація ярмарків професій, Днів робітничих професій, профіFest тощо.

– Сприяння підвищенню зайнятості населення, інформування про нові можливості для працевлаштування. Бібліотеки можуть стати містком між Центром зайнятості та місцевими мешканцями, допомагаючи консультаціями щодо написання резюме. У бібліотеках можуть проводитися ярмарки вакансій для безробітних, тренінги з основ комунікації, «Тайм- менеджмент для майбутніх лідерів», «Перший крок до мрії», «Секрети сімейного гаманця» у рамках «Бізнес-школи» та «Школи менеджменту» за підтримкою фахівців цих галузевих знань. Курси «Фінансова грамотність» для молоді з основ підприємництва та бізнесу з тем, таких як «Гроші, ви звідки?», «Історія успіху мільйонерів», «Кредит та депозит: дві сторони однієї медалі», «Вдала рекламна кампанія – запорука успіху!» та ін.

– Бібліотеки надають можливості для самореалізації потенціалу економічно активного населення та розвитку креативної економіки, наприклад, організовуючи «школи з основ підприємницької діяльності», де можна зробити бізнес-моделювання власної справи.

– Сталий розвиток туризму та позитивні соціальні й економічні наслідки цього. На обласному та місцевому рівні краєзнавча діяльність бібліотек сприяє досягненню ЦСР. Зокрема, під час формування краєзнавчих ресурсів, продуктів і послуг бібліотеки звертають увагу на те, щоб вони були спрямовані на інформаційне забезпечення процесу вирішення завдань, зазначених у регіональних програмах розвитку краєзнавства і туризму. Досить цікавою є послуга «бібліотечний етнотуризм» (створення туристичних маршрутів), яка дасть можливість проводити екскурсії та знайомити з принадами краю.

Бібліотеки ведуть роботу щодо збирання, збереження, забезпечення доступності і популяризації первинних джерел краєзнавчої інформації: неопублікованих документів і місцевих артефактів. Ця робота набуває особливого значення при відсутності у населених пунктах музеїв. В рамках цієї діяльності потрібно документувати матеріали: записувати усну чи візуальну краєзнавчу інформацію на відповідні матеріальні носії; створювати краєзнавчі документи та/або сприяти їх створенню (місцевими жителями, краєзнавцями-дослідниками).

Часто бібліотеки є своєрідним краєзнавчим центром, поєднуючи бібліотечні, архівні і музейні форми краєзнавчої діяльності. Сьогодні, коли між громадами зростає конкуренція за туристів, мешканців, все активніше та креативніше необхідно підходити до використання промоції, домогтися включення таких сільських бібліотек у туристичну мапу ОТГ.

– Безпека та гігієна праці — головний аспект гідної роботи. 28 квітня визнано Всесвітнім днем безпеки та гігієни праці на роботі, а 7 жовтня — Всесвітнім днем дій за гідну працю. В контексті пандемії COVID-19 безпека та гігієна праці набувають ще більшого значення. Це головний аспект гідної роботи. Працівники, зокрема й бібліотекарі, мають відчувати себе безпечно на своїх робочих місцях і не піддаватися надмірним ризикам.

Екологічна складова – один з головних напрямів Концепції сталого розвитку, прийнятої ООН. І якщо подивитись на Цілі Сталого Розвитку, визначені в цій Концепції, то можна побачити, що практично всі вони в той чи інший спосіб пов’язані з екологією. У світі екологічна тематика стає все популярнішою.

Екологічна робота є одним з трендів для бібліотек світу. Є установи, які вже активно включилися у роботу і ставлять перед собою амбітні завдання: зміна поведінки людей, вплив на громадську думку, сприяння втіленню соціально-відповідальних дій. Вони розгорнули масштабну просвітницьку кампанію щодо важливості охорони навколишнього середовища, яка призначена всім верствам населення. Бібліотеки нашої області також відграють роль у формуванні екологічної свідомості членів своєї громади. Рекомендуємо активніше брати участь в екологічних проєктах та створювати кейси успішного їх втілення в життя.

Формувати екологічну культуру можна за допомогою таких форм: екологічні марафони та тижневики; зустрічі з екологами, біологами, генетиками; змагання, конкурси, вікторини; відео та літературні подорожі; віртуальні екскурсії; екологічні акції «Чисті джерела», «Чисте узбіччя», «Майбутнє лісу в твоїх руках» та квести; тренінги, форуми, круглі столи; дні інформації; автограф-сесії; екологічні свята відповідно до календаря екологічних дат; прес-конференції; майстер-класи; літні майданчики та виїзди на природу; гуртки юних любителів природи, сюжетно-рольові ігри за допомогою ляльок та театральні постановки; виставки-огляди з екологічної літератури; виставки малюнків та творчих робіт з природних матеріалів; бібліотечні проєкти – «Друге життя пластику», «Екоказка у ляльковому театрі», «Екодіалог», «Раціональність споживання енергії. Збережемо планету разом» та ін.

–модернізацію бібліотек з перетворенням їх у сучасні простори, які надихають ззовні і зсередини, сприяють навчанню впродовж життя, дозволяють зустрітися з друзями та змістовно відпочити, долучають до соціальної взаємодії.

За останні двадцять років світ кардинально змінився. Змінилися інтереси людей, підходи до пошуку інформації, формати її подачі та сприйняття. Сьогодні в суспільстві великий запит на інноваційність. Бібліотеки не можуть залишатися осторонь сучасних трендів. Саме тому був запущений проєкт «Чотири простори бібліотеки: інноваційна модель діяльності». Такий формат книгозбірні буде цікавим для всіх мешканців громади, а самі бібліотеки стануть для них платформою для реалізації творчого потенціалу та отримання знань і навичок, які допоможуть у житті.

Необхідна постійна робота над оновленням бібліотечно-інформаційного ресурсу. До цього відноситься вивчення бібліотечного фонду і як результат – списання зношених, дублетних і тих, що втратили свою актуальність, наукову та виробничу цінність документів.

Незалежно від приміщення має бути дитячий куточок з книгами, настільними іграми та іграшками для найменших відвідувачів, відпочинковий простір для старшого покоління читачів.

Регулярно проводити як власні, так і партнерські просвітницькі заходи: зустрічі з письменниками та видатними особистостями, зустрічі, презентації, вернісажі, профорієнтаційні заходи, майстер-класи, засідання клубів та гуртків за інтересами. За потреби – розвивати інклюзивний напрям роботи.

Завдяки такій трансформації бібліотека стане платформою для масштабних культурно-освітніх інновацій та соціально-корисних громадських ініціатив у громаді, центром соціально-культурної адаптації і реабілітації незахищених верств населення (людей похилого віку, дітей з малозабезпечених сімей, осіб із обмеженими фізичними можливостями), надаючи їм вільний доступ до інформаційних технологій та ресурсів.

Пам’ятаймо, що дуже багато залежить від того, якою буде бібліотека саме від її працівника – бібліотекаря!

–      грантову діяльність та залучення позабюджетних коштів

Грантова діяльність та залучення позабюджетних коштів стане суттєвим джерелом додаткових фінансів для реалізації проєктів розвитку кожної бібліотеки ОТГ. Долучення бібліотечних фахівців з ОТГ до їх написання допоможе подати свою першу заявку до регіонального осередку Громадського бюджету та шукати грантодавців у Всеукраїнському масштабі.

Це дієвий інструмент розвитку бібліотеки, сприяє запровадженню нових підходів до надання бібліотечних послуг, а також спонукає їх до пошуку нових та креативних форм роботи з користувачами, що більш ефективно відповідають вимогам громади.

–                    рівень особистісної, громадянської та професійної відповідальності бібліотекаря відповідно до вимог часу

Бібліотекарі мають стати громадськими активістами або тісно співпрацювати з ними, щоб реалізовувати цікаві, корисні та дієві ініціативи, які сприяють розвитку громад.

Контекст роботи бібліотекаря за останній час дуже змінився. Пандемія та карантинні обмеження заставили вийти за межі власного комфорту, своїх компетенцій і знань, за межі професійних звичок і традицій, звичних каналів комунікації з своїми читачами. І в майбутньому маємо бути готові до подібних чи інших нововведень. Бібліотекарі мають подбати про те, щоб створити для своїх користувачів нешкідливі умови для їх здоров`я.

В літній час потрібно якнайповніше використовувати поза бібліотечний простір. Чудово, якщо книгозбірня має такий простір поряд, однак можливостей є безліч. Це може бути парк відпочинку, сад біля бібліотеки, вулиці міста чи села. Важливо, щоб такий захід не був одноразовим. Можна створити програму, проєкт, або ініціювати акцію «Літні канікули з книгою», «Літо – час читати», «Літо з книгою», «Бібліотека у затінку» та ін. Головне – безпечне спілкування та можливість розповісти про можливості книгозбірні, цікаві поступлення та послуги, розвивати та підтримувати робочу базу даних потенційних відвідувачів та партнерів книгозбірні, зав`язувати корисні для установи знайомства для подальшого надання послуг або проведення спільних заходів.

При плануванні заходів для кожної категорії користувачів активніше застосовувати такі форми бібліотечної роботи, які дозволять розкрити їх потенціал та можливості. Діалогово-дискусійні форми роботи, а саме: круглі столи «Як вирватись із кола невігластва», відкриті трибуни: «Чи дійсно влада на боці людей?», «Час говорити вголос», «Момент прямих запитань та прозорих відповідей»; години спілкування: «Табу і без табу», «Як не потрапити в рабство власних ілюзій», «Говори, що думаєш, але думай, що говориш» та інші заходи, які спрямовані на розкриття внутрішнього потенціалу, удосконалення знань, особистісне зростання, розширення кругозору зацікавлять активних відвідувачів.

Часто молодь не вміє і боїться висловлювати вголос свою думку, тому доречним і корисним буде проведення тренінгу з ораторського мистецтва «VIP-спікер». Такі тренінги сьогодні набувають популярності в цілому світі та мають хороші результати. Ведучими тренінгових занять повинні бути професіонали – тренер і логопед.

Досить дієвими та актуальними є комунікативно-інформаційні форми масової роботи, зокрема спікер-локації: Щоб їх організувати та провести, бібліотекарі мають проявити свої комунікативні навички. Насамперед треба запросити експертів з конкретних питань (відомих творчих особистостей, священників, фахівців різних установ). Модератором спікер-локації може бути бібліотекар, відповіді на запитання даватимуть експерти.

Бібліотеки за допомогою своїх специфічних засобів та форм роботи можуть привернути загальну увагу до потреб та проблем людей поважного віку. Радимо використовувати, крім традиційних, такі форми роботи,: кінопокази (демонструвати фільми, що надихають до життя, дарують позитивний, оптимістичний настрій); посиденьки: «Тет-а-тет з книжкою»; «З горнятком чаю бесіди тепліші»; «Ми пишемо книгу власного життя»;  «Почувайтесь, як удома»; «Розмови по щирості»; клуби за інтересами та майстер-класи: «Віра. Надія. Любов»; «Терапія книгою»; «Майстерня талантів»; «Зроби з любов’ю власними руками»; «Реалізуй свої таланти тут, сьогодні»; «І старість повна насолоди, якщо вміти нею скористатись» (Луцій Анней Сенека); інформаційні години: «Як не потрапити до рук шахраїв»; «Розвіюємо міфи гомеопатії, фіто- та синтетичних препаратів»; огляди літератури, книжкові виставки: «Книжки, що повернуть вас у молодість»; «Усе, що потрібно для бадьорості духу»; «Збираємо багатий урожай»; «Все про лікарські трави»; «Книги, що лікують душу». У бібліотеках варто час від часу організовувати виставки робіт декоративно-прикладного мистецтва, створених людьми золотого покоління.

Стає очевидним, що без активної роботи в онлайн-площині бібліотеки втрачають своїх потенційних користувачів. Контент веб-сайтів, блогів та сторінок в соцмережах має постійно оновлюватися. Епідемія коронавірусу поставила бібліотеки у ситуацію швидкого реагування і розвитку онлайнових сервісів. Як не зменшувати активності без реальних користувачів і реальних подій? Як не втратити свого читача? З допомогою програм Viber, Zoom, скайп-зв`язку можна проводити казкотерапевтичні заняття, флешмоби, години інформації, бесіди-обговорення, що стосуються сімейних цінностей, здорового способу життя та ін. з користувачами різного віку. Цікавим для онлайн-аудиторії може бути проведення майстер-класів, виступи письменників, відомих людей чи митців. Режим прямого ефіру дасть ефект живого спілкування, глядачі можуть писати коментарі, висловлювати свої емоції, ставити запитання.

Пропонуємо використовувати крім мережі Фейсбук ще й Інстаграм.

Рекомендуємо ідеї та теми постів: з привітаннями чи інформацією про актуальні свята, календарні події та знаменні дати, професійні та церковні свята тощо; реклама заходів новини з життя бібліотеки; культурні події району / міста / села; батли між авторами (обрати улюбленого письменника); розповіді про улюблені книги від читачів (читач рекомендує); підбірки книг з фонду бібліотеки. Наприклад, «Книги для весняного настрою», «10 моторошних трилерів, від яких холоне кров», «Книги лауреатів Нобелівської премії минулих років з фонду нашої бібліотеки», «Зроби своїми руками: мило, хліб, пиво», «Книги, які допоможуть побудувати кар’єру», «Книги, які надихнуть вас на подорож», «10 книг, які варто взяти в дорогу», «Книги для літнього читання», «Час позитиву: 10 веселих книг» тощо; лайфхаки для аудиторії з вашої тематики у вигляді: порад; досвіду; статей; відео в сторіз або в пості; марафони, наприклад – «Кожен тиждень читаємо нову книгу», благодійні акції (речі, іграшки для дітей, допомога на лікування чи для малозабезпечених) та ін. Підберіть цікаві для вас і ваших читачів теми та ідеї для постів, наповніть своєю родзинкою і сміливо відправляйте читачам.

Спостерігається зацікавленість бібліотек такою інтерактивною роботою як Форум–театр – методики, яка спрямована на вирішення соціальних проблем. Теми вистав – найрізноманітніші проблеми суспільства: стосунки між членами родини, співробітниками, представниками різних націй, культур, релігій, проблеми ВІЛ-інфікованих, людей з обмеженими можливостями, питання щодо наркоманії, алкоголізму, торгівлі людьми тощо. У ході вистави актори розігрують добре знайому глядачам проблемну ситуацію з реального життя, а глядачі упродовж кількох годин «проживають» цю ситуацію, пропускаючи її крізь себе, ставлячи себе на місце головного героя та намагаючись змінити ситуацію на краще. У «Форум-театрі» сценою може стати будь-який майданчик або кімната, пишні декорації замінюють прості стільці, столи, пуфики. Ця форма реально надає можливість різним соціально-віковим групам приміряти на себе ту чи іншу проблемну ситуацію, змінити своє ставлення до неї або до героїв, побачити або відчути шляхи її вирішення.

Повернення підручників до шкільної бібліотеки

 

Клас	Дата	Час	Відповідальні
1	01.06	10.00	Крамаренко В.В
2	01.06	10.20	Висторопська Н.С
3	01.06	11.40	Соломко Т.В
4	01.06	12.00	Ляхович Л.В
5	02.06	08.15	Щурик Д.О
6	02.06	10.20	Марченко А.В
7	03.06	12.00	Галіба О.А
8	03.06	14.00	Пилипенко О.В
9	01.06	08.20	Гришаєва Л.В
10	03.06	0815	Коваленкова С.М

 

 

Також просимо повернути в бібліотеку літературу, отриману в минулі роки.
  

ЗАМОВЛЯЄМ ПІДРУЧНИКИ 4, 8 КЛАСИ

Перегляд підручників 8 клас

 

 5 фактів про Чорнобиль

 https://www.facebook.com/suspilne.sumy/videos/681752485921271/

26 квітня 1986 року, о 1 год. 23 хв., на четвертому енергоблоці

Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух,

 який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу.

Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара,

яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії,

але й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії,

 Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії.

За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію

класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки.

8 грудня 2016 року Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних

Націй ухвалила резолюцію,  якою проголосила

26 квітня Міжнародним днем пам'яті про чорнобильську катастрофу.

Конкурсний відбір підручників для 7 класу

Конкурсний відбір підручників для 3 класу

Конкурсний відбір підручників для 3 та 7 класів



Заходи березня

1.       Міжнародний жіночий день.

2.      Шевченківські дні.

3.       Виставка-конкур «Знай і люби свій рідний край».

4.     Всеукраїнський день боротьби із туберкульозом ( 24.03).

5.      Всесвітній день театру.

6.      Всесвітній день поезії.

7.     Всеукраїнський конкурс дитячого малюнку  «Зоологічна галерея».

Правила користування шкільною бібліотекою