Стоп БУЛІНГУ !

 

 

 Актуальність проблеми полягає в тому, що одним із показників духовного розвитку та соціальної зрілості суспільства є ставлення до дітей. Тому, протягом  періоду Акції в шкільній бібліотеці відбулося також чимало заходів, спрямованих на запобігання та протидію насильству. Зокрема, тут проведено:

• конкурс малюнків “Щаслива сім’я – без насильства”;
• виставка літератури “Зупини насильство – захисти себе”;
• урок “"ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ В ДИТЯЧОМУ СЕРЕДОВИЩІ”, 
  
• демонстрація фільму “Життя на продаж” до Міжнародного дня боротьби з рабством;
• уроки толерантності та доброти “Доброзичливі стосунки з оточуючими” до Міжнародного дня людей з інвалідністю та ін.
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  

 

 

Від 18 грудня 2018 року в Україні набув чинності Закон щодо протидії булінгу № 2657-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)", зокрема, за моральне, або фізичне насильство, агресію, у будь-якій формі каратимуть штрафами.

Він стосується дошкільнят, школярів, студентів профтехнічної освіти та вишів, вчителів у дитсадках та школах, і педагогів у закладах вищої освіти. А також науково-педагогічних працівників та усіх учасників освітнього процесу, батьків у тому числі.

Так, Закон України «Про освіту» доповнено пунктом, яким передбачено, щобулінг (цькування)цедіяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають упсихологічному, фізичному,економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняютьсястосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

• систематичність (повторюваність) діяння;
• наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
• дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Крім цього, внесено відповідні доповнення до статей Закону «Про освіту», які визначають права та обов’язки засновника та керівника закладу освіти, педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу здобувачів освіти та їхніх батьків.

Зокрема, передбачено обов’язок засновника закладу освіти вживати заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу.

Керівник закладу освіти має забезпечувати створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:

• розглядати заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видавати рішення про проведення розслідування;
• забезпечувати виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
• повідомляти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Передбачено також зобов’язання закладів освіти забезпечувати на своїх веб-сайтах відкритий доступ до правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти, плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу, порядку подання та розгляду заяв(з дотриманням конфіденційності)про випадки булінгу від здобувачів освіти, їх батьків.

Педагогічні працівники:

мають право назахист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю;

зобов’язані повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).

Зміни щодо протидії булінгу внесено також до спеціальних законів «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійну (професійно-технічну) освіту», «Про вищу освіту».

Запроваджується адміністративна відповідальність за булінг. Так, доповненою статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що булінг (цькування), що вчиняється стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Якщо цькування вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, то штраф становитиме від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Корисні посилання

Корисні посилання щодо теми антибулінгу

7 ФАКТІВ ПРО ЦЬКУВАННЯ, ЯКІ ВАРТО ЗНАТИ

1

За останніми даними ЮНІСЕФ,67% дітей в Україні зіштовхувалися з випадками булінгу. Майже половина дітей, які стали його жертвами, нікому не розповідали про це.

Вчителі можуть робити вигляд, що нічого не помічають, а керівництво шкіл – не реагувати і не структурувати такі випадки.

Але ігнорування проблеми може призводити до серйозних наслідків – побиття, нервових зривів та душевних травм.

Фото: realinemedia/Depositphotos

Тому і ухвалили такий закон.

Він визначає типові ознаки цькування:

• СИСТЕМАТИЧНІСТЬ (ПОВТОРЮВАНІСТЬ) ДІЯННЯ;
• НАЯВНІСТЬ СТОРІН – КРИВДНИК (БУЛЕР), ПОТЕРПІЛИЙ (ЖЕРТВА БУЛІНГУ), СПОСТЕРІГАЧІ (ЗА НАЯВНОСТІ);
• ДІЇ АБО БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ КРИВДНИКА, НАСЛІДКОМ ЯКИХ Є ЗАПОДІЯННЯ ПСИХІЧНОЇ ТА/АБО ФІЗИЧНОЇ ШКОДИ, ПРИНИЖЕННЯ, СТРАХ, ТРИВОГА, ПІДПОРЯДКУВАННЯ ПОТЕРПІЛОГО ІНТЕРЕСАМ КРИВДНИКА, ТА/АБО СПРИЧИНЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ІЗОЛЯЦІЇ ПОТЕРПІЛОГО.

Здобувачі освіти, батьки та науково-педагогічні працівники зобов’язані повідомляти керівництву закладу про булінг щодо учнів, педагогів, наукових працівників та інших людей, залучених в освітній процес – якщо вони були свідком або отримали про це від інших "достовірну інформацію".

ПОКАРАННЯ ЗА ЦЬКУВАННЯ

Рада змінила Кодекс про адмінправопорушення.

У статтю 172 (дрібне хуліганство) додали штрафи за цькування.

Доведений випадок булінгу тягне штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1700 грн) або громадські роботи від 20 до 40 годин– якщо цькували вперше.

І від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи від 40 до 60 годин,якщо дії вчинили повторно або знущалась група осіб.

Якщо ці дії вчиняли малолітні або неповнолітні від 14 до 16 років, штраф заплатять батькиабо особи, які їх замінюють.

Фото: photographee.eu/Depositphotos

Мова йде про 50-100 неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи на від 20 до 40 годин.

Тепер до прав учнів додається захист від булінгу і отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг, якщо їх цькували, вони цькували, або за цим спостерігали.

Психологічна служба та соціально-педагогічний патронаж мають:

• ЗАБЕЗПЕЧИТИ ПРОФІЛАКТИКУ ТА ЗАПОБІГАННЯ ЦЬКУВАННЮ;
• НАДАВАТИ КОНСУЛЬТАТИВНУ ДОПОМОГУ БАТЬКАМ;
• ДАВАТИ ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД УЧНЯМ ЧИ СТУДЕНТАМ, ЯКІ СТАЛИ ЖЕРТВАМИ БУЛІНГУ, БУЛИ ЙОГО СВІДКАМИ ЧИ АГРЕСОРАМИ.

Соціально-педагогічний патронаж здійснюють соціальні педагоги.

А БАТЬКИ МОЖУТЬ ЩОСЬ ЗРОБИТИ?

Батьки дошкільнят, школярів та студентів мають право отримувати інформацію про надання соціальних та психолого-педагогічних послуг жертвам цькування, свідків булінгу чи самих агресорів.

Вони можуть подавати керівництву або засновнику закладу освіти заяву про випадки цькування стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу.

А також вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу.

Але при цьому батьки зобов'язані сприяти у проведенні розслідування щодо випадків цькування і виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу в закладі освіти.

ВАЖЛИВО: ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ, ЩО БАТЬКИ ТЕЖ Є УЧАСНИКАМИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ, ТОМУ ЇХ ТЕЖ ЗАХИЩАЄ ЦЕЙ ЗАКОН.

ХТО ЗАХИСТИТЬ ВІД ЦЬКУВАНЬ УЧИТЕЛІВ

До прав педагогів та інших залучених в освітній процес людей додали захист від цькування, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації та від речей, які шкодять здоров'ю.

Тому вчителі, вихователі, няні, бібліотекарі, педагоги, доценти, професори і так далі підпадають під захист цього закону.

Вони теж можутьзвернутися і поскаржитися на цькування з боку дітей, батьків, колег чи керівництва.

Фото: Antimartina/Depositphotos

ХТО КОНТРОЛЮВАТИМЕ СИТУАЦІЮ, ЩОБ ПРОТИДІЯТИ БУЛІНГУ?

Контролювати виконання плану заходів щодо запобігання та протидії цькуванню у садках, школах, училищах та вишах має засновник закладу або уповноважена ним людина –директор чи ректор, наприклад.

Він має про випадки цькування за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймати рішення за результатами розгляду скарг.

Він має сприяти створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти таробити все, щоб учні чи студенти, які були агресорами, жертвами чи свідками цькувань отримували соціальні та психолого-педагогічні послуги.

Керівник закладу освіти має:

• ВРАХОВУВАТИ ПРОПОЗИЦІЇ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОРГАНІВ (ПІДРОЗДІЛІВ) НАЦПОЛІЦІЇ, МОЗУ, МІН'ЮСТУ, СЛУЖБ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ТА ЦЕНТРІВ СОЦСЛУЖБ ДЛЯ СІМ’Ї, ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ;
• РОЗГЛЯДАТИ ЗАЯВИ ПРО ВИПАДКИ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ) ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ, ЇХНІХ БАТЬКІВ, ЗАКОННИХ ПРЕДСТАВНИКІВ ТОЩО ТА ВИРІШУВАТИ, ЧИ ТРЕБА ПРОВОДИТИ РОЗСЛІДУВАННЯ;
• ЗАБЕЗПЕЧУВАТИСОЦІАЛЬНІ ТА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІПОСЛУГИ ЗДОБУВАЧАМ ОСВІТИ, ЯКИХ ЦЬКУВАЛИ, ЯКІ ЦЬКУВАЛИ АБО ЯКІ СТАЛИ СВІДКАМИ БУЛІНГУ.
• ПОВІДОМЛЯТИНАЦПОЛІЦІЇТА СЛУЖБІ У СПРАВАХ ДІТЕЙПРОБУЛІНГ У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ.

А засновник закладу освіти має розглядати скарги про відмову у реагуванні на заяви про цькування.

ОСВІТНІЙ ОМБУДСМЕН

Освітній омбудсмен може перевіряти заяви про випадки цькування в закладі освіти, повноту та своєчасність реагування на такі випадки з боку педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, керівництва та засновника закладу освіти.

Він може аналізувати заходи для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування).

ХТО ЦЕ МОЖЕ КОНТРОЛЮВАТИ, КРІМ ВЛАДИ?

Громадськість теж може контролювати дотримання та виконання цього закону.

Фото: belchonock/Depositphotos

Це можуть робити:

• ГРОМАДСЬКІ ОБ’ЄДНАННЯ ТА ІНШІ ОРГАНІЗАЦІЇ, УСТАНОВЧИМИ ДОКУМЕНТАМИ ЯКИХ ПЕРЕДБАЧЕНО ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ОСВІТИ ТА/АБО СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ;
• ПРОФЕСІЙНІ ОБ’ЄДНАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ І НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ;
• ОБ’ЄДНАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ;
• БАТЬКІВСЬКІ КОМІТЕТИ ТА ОРГАНИ, ДО ЯКИХ ВОНИ ДЕЛЕГУЮТЬ СВОЇХ ПРЕДСТАВНИКІВ.

Вони можуть моніторити та оприлюднювати результати випадків булінгу в закладах освіти та заходів реагування на такі випадки, вжитих керівництвом закладу освіти або його засновником.