«… Так, я книгар
Не лікар, не аптекар,Не інженер, не банкір…Я – більше: я книгар!Бібліотекар!Потрібен я – всьому наперекір».
Взагалі в бібліотекарі я потрапила випадково. Мені ніколи не спадало
на думку, що у бібліотеці можу працювати саме я. Щойно закінчилось моє
навчання у педагогічному училищі, я потрапила у світ цієї професії. Після
училища пішла навчатись у вищий навчальний заклад і здобула професію
вчителя історії та правознавства і поєднала свою професію із бібліотекою –
це був мій напрям, в якому я вільно себе почувала. Роботи вистачало як для
новачка. Було важко осягнути море нової інформації. Психологічно було
важко пристосуватись, але я отримувала підтримку своїх колег, які вже мали
досвід в цій професії. Коли я зрозуміла, що мені це цікаво, я вирішила
вдосконалюватися, піднімати свій рівень. Далі я зрозуміла що, вимагає
професія бібліотекаря – бути уважним, витриманим, тактовним, а також
привабливим і охайним. Саме цим зовнішнім ознакам читачі надають
великого значення. Бібліотекар – це порадник на шляху до вершин знань та
мудрості. Вірний збирач духовних скарбів, лоцман у світ нового і
непізнаного. Хранитель і дослідник творів друку-вічних пам’яток
писемності. Саме бібліотекарі забезпечують нерозривний зв’язок минулого і
сьогодення. Імідж бібліотекаря – це вміння імпонувати читачеві, повноцінно
та якісно задовольняти його запити. Попри всі труднощі які намагаються
пережити бібліотеки я гадаю, що вони будуть жити і буде потрібна наша
професія. Бо поки буде жива книга, то поряд з нею буде і бібліотекар!
Бібліотека – храм добра і знань, до якого приходять ледь навчившись
читати. А працівники бібліотек, які обслуговують дітей, докладають багато
зусиль, уміння, винахідливості, щоб для маленьких читачів бібліотека стала
казковою домівкою.
Так сталось, що на перехресті доль поєднались дві давні професії – вчитель
і бібліотекар. Обидві покликані дібрати ключик до кожного дитячого серця і
бути поводирем у храмі людського духу. Адже, дитячий талант як квітка,
розцвітає там, де її леліють, оберігають, де про неї турбуються і
підтримують. Дитина через книгу пізнає світ, реалізовує свої творчі потреби,
естетичні та літературні уподобання. Адже, дитяча література живить розум,
уяву дитини, відкриває їй нові світи та є могутнім засобом особистого
духовного розвитку. Сучасні бібліотекарі намагаються підтримувати
дружелюбну атмосферу для читачів, оновлювати дизайн, інтер’єр бібліотек,
комп'ютеризувати інформаційне забезпечення користувачів,
співпрацювати з читачами-дітьми, проявляючи щиру увагу до їхніх запитів
та уподобань. Зусилля бібліотекарів спрямовані на те, щоб маленький читач
відвідував бібліотеку не тільки як місце обміну книжок, а як храм знань і
мудрих думок, а читання стало б для нього творчим процесом.
Тому, найважливішим елементом розвитку бібліотек є організація
пізнавальної діяльності дітей, інтенсивне забезпечення їх візуальними
засобами культури, виховання культури читання. Важливим є виховання
уміння систематично користуватися книгою, іншими джерелами інформації і,
звичайно, творча співпраця бібліотекарів з вчителями, батьками,
вихователями, партнерами, громадськими організаціями, творчими спілками.
Від конкурсу я чекаю натхнення та нових ідей, якими поділюся не
тільки я, а й мої колеги.
Немає коментарів:
Дописати коментар