До 300-річчя Григорія Сковороди

 

Цьогоріч попри війну в Україні на державному рівні відзначатимуть 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди. Дата ювілею відомого українця увійшла до переліку ювілейних дат ЮНЕСКО 2022 року. З нагоди 300-річчя Григорія Сковороди - видатного українського філософа, просвітителя-гуманіста, поета та педагога для дітей  , створено  буктрейлер до збірки його байок. Пропонуємо відкрити для себе мудрість цих коротких розповідей та зануритись у цілюще, життєдайне джерело, з якого черпають наснагу десятки поколінь українців. У відео використані ілюстрації з книги Григорія Сковороди «Байки», видавництво «Vivat» 2020р.

 презентація тут

 

Презентація аудіовірша "Чому, сказати, й сам не знаю" Андрій Малишко

 Видатний український поет-пісняр, пісні на вірші якого давно вже стали народними.

 
Дати життя: 14.11.1912 - 17.02.1970
Місце народження: Обухів

Біографія

Україно моя, далі, грозами свіжо пропахлі,
Польова моя мрійнице. Крапля у сонці з весла.
Я віддам свою кров, свою силу і ніжність до краплі,
Щоб з пожару ти встала, тополею в небо росла...

Андрій Самійлович Малишко народився 14 листопада 1912 р. в Обухові Київської області в багатодітній сім'ї сільського шевця. З самого дитинства майбутній поет виніс незрадливу любов до рідної землі та матері, до рідної пісні та слова, промовленого "в колисці із лози, щоб вічним окаянним боржником його нести, страждати і любити..." Жилося родині Самійла Малишка важко: землі було дві десятини, а сім'я чималенька (одинадцять дітей), тож доводилося господареві і шевцювати, і на заробітки в Таврію ходити. Малий Андрій пособляв чим міг – то ходив заможнішим по господарству помагати, то грав на весіллях на гармонії, бо мав талант до музики. Потяг до творчості в Малишка прокинувся дуже рано і мав своєрідний характер. Мати поета, Ївга, чудово співала (їй поет згодом присвятить вірш "Материнська"). Андрій Самійлович в "Автобіографії" (1959 р.) згадував, що її пісні врізалися в пам'ять на все життя. Тільки ж одне в них не задовольняло хлопця: сумні кінцівки. Не могло його серце миритися з трагічною загибеллю козака, якому чорний ворон очі клює... І тоді Андрій перекомпоновував пісню по-своєму: ні, не вбито козака — поранено, вилікували його добрі люди, та й повернувся він додомоньку. А трохи пізніше почав складати вірші... 

 

 

Перегляд  буктрейлеру «Пантелеймон Куліш «Чорна рада»