В Україні 16 січня відзначається День пам’яті захисників Донецького аеропорту.
Бої
за аеропорт тривали з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року і
закінчились після повної руйнації старого та нового терміналів.
У
Донецькому аеропорту та селищі Піски протягом цього періоду воювали
спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79, 80, 81, 95 окремих
аеромобільних та 93 окремої механізованої бригад, 57 окремої
мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого
розвідувального батальйонів, бійці полку "Дніпро-1", Добровольчого
українського корпусу (ДУК) та інші.
Мова
також йде про нашого земляка Олександра Григоровича Хруля, який брав
участь у бою за старий термінал ДАП у жовтні 2014-го і не повернувся.
Герої не вмирають!!! Україна завжди пам'ятатиме подвиг кожного з Кіборгів, кожного українського героя....
Вічна слава героям!!!
"Вони постали каменем, мов неприступна скеля, На них залізом плавленим валились сотні тонн, Та їх кістки не тріснули — не витримала стеля,
Та дух їх не зламався — не витримав бетон!"
понеділок, 19 грудня 2022 р.
Ознайомтесь із книгами, котрі варто прочитати у зимові свята про добрі справи та наміри Святого Миколая. Вітаємо всіх з Днем Святого Миколая! Нехай це свято перетвориться на справжнє диво. Нехай цей день вселить в нас любов і надихне на добрі справи і милосердя.
До Міжнародного дня прав людини: Виставка –порада для підлітків «Межу закону не переступи!»
Цьогоріч попри війну в Україні на державному рівні відзначатимуть
300-річчя від дня народження Григорія Сковороди. Дата ювілею відомого
українця увійшла до переліку ювілейних дат ЮНЕСКО 2022 року. З
нагоди 300-річчя Григорія Сковороди - видатного українського філософа,
просвітителя-гуманіста, поета та педагога для дітей , створено буктрейлер до збірки його
байок. Пропонуємо відкрити для себе мудрість цих коротких розповідей та
зануритись у цілюще, життєдайне джерело, з якого черпають наснагу
десятки поколінь українців. У відео використані ілюстрації з книги
Григорія Сковороди «Байки», видавництво «Vivat» 2020р.
Презентація аудіовірша "Чому, сказати, й сам не знаю" Андрій Малишко
Видатний український поет-пісняр, пісні на вірші якого давно вже стали народними.
Дати життя: 14.11.1912 - 17.02.1970 Місце народження: Обухів
Біографія
Україно моя, далі, грозами свіжо пропахлі,
Польова моя мрійнице. Крапля у сонці з весла.
Я віддам свою кров, свою силу і ніжність до краплі,
Щоб з пожару ти встала, тополею в небо росла...
Андрій Самійлович Малишко народився 14 листопада
1912 р. в Обухові Київської області в багатодітній сім'ї сільського
шевця. З самого дитинства майбутній поет виніс незрадливу любов до
рідної землі та матері, до рідної пісні та слова, промовленого "в
колисці із лози, щоб вічним окаянним боржником його нести, страждати і
любити..." Жилося родині Самійла Малишка важко: землі було дві десятини,
а сім'я чималенька (одинадцять дітей), тож доводилося господареві і
шевцювати, і на заробітки в Таврію ходити. Малий Андрій пособляв чим міг
– то ходив заможнішим по господарству помагати, то грав на весіллях на
гармонії, бо мав талант до музики. Потяг до творчості в Малишка
прокинувся дуже рано і мав своєрідний характер. Мати поета, Ївга, чудово
співала (їй поет згодом присвятить вірш "Материнська"). Андрій
Самійлович в "Автобіографії" (1959 р.) згадував, що її пісні врізалися в
пам'ять на все життя. Тільки ж одне в них не задовольняло хлопця: сумні
кінцівки. Не могло його серце миритися з трагічною загибеллю козака,
якому чорний ворон очі клює... І тоді Андрій перекомпоновував пісню
по-своєму: ні, не вбито козака — поранено, вилікували його добрі люди,
та й повернувся він додомоньку. А трохи пізніше почав складати вірші...
Цього року
вшанування пам'яті жертв сталінського режиму відбуватиметься під час
повномасштабної війни Росії проти України. Знову проти українців росіяни
застосовують геноцидні практики. Адже росія в цій війні переслідує ту саму
мету, що й під час Голодоморів — знищити українську ідентичність і націю.
Трагічні події сьогоднішнього дня наочно показують нам всім, що дуже важлива
жива пам'ять всіх жертв.
середа, 23 листопада 2022 р.
21-25 .12 2022 р. В рамках проведення Тижня знань безпеки життєдіяльності "Вогонь - біда, вода - біда, а без вогню та води ще більше біди"
Шкільна бібліотека пропонує ознайомитись з дитячими книгами та
дидактичними іграми, які нагадають здобувачам освіти про правила
пожежної безпеки та дії в разі виникнення надзвичайних ситуацій та
пожеж.
День украї́нської писе́мності та мо́ви— свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада.
За християнським календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного
Нестора-Літописця — послідовника творців слов’янської писемності Кирила і
Мефодія. Саме з нього, вважають дослідники, і починається писемна
українська мова.
Історія встановлення
Свято встановлено 9 листопада 1997року, коли Президент України Леонід
Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням
важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства
видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови». В Указі
зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови,
який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті
Нестора-Літописця».
У День української писемності та мови за традицією:
покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю;
відзначають найкращих популяризаторів українського слова;
заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;
стартує Міжнародний конкурс знавців
української мови імені Петра Яцика — конкурс проводився за підтримки
Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів.
Щорічна кількість учасників понад 5 млн. з 20 країн світу.
а ми, у свою чергу, пропонуємо найменшим українцям вивчити поетичні слова про нашу мову:
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Прислухайтесь, як океан співає –
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово – це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля,
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.
Максим Рильський
https://maximum.fm/novini_t2
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Прислухайтесь, як океан співає –
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово – це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля,
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.
Максим Рильський
https://maximum.fm/novini_t2
РІДНА МОВА
Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.
З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.
У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова. Дмитро Павличко
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Прислухайтесь, як океан співає –
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово – це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля,
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.
