До 300-річчя Григорія Сковороди

 

Цьогоріч попри війну в Україні на державному рівні відзначатимуть 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди. Дата ювілею відомого українця увійшла до переліку ювілейних дат ЮНЕСКО 2022 року. З нагоди 300-річчя Григорія Сковороди - видатного українського філософа, просвітителя-гуманіста, поета та педагога для дітей  , створено  буктрейлер до збірки його байок. Пропонуємо відкрити для себе мудрість цих коротких розповідей та зануритись у цілюще, життєдайне джерело, з якого черпають наснагу десятки поколінь українців. У відео використані ілюстрації з книги Григорія Сковороди «Байки», видавництво «Vivat» 2020р.

 презентація тут

 

Презентація аудіовірша "Чому, сказати, й сам не знаю" Андрій Малишко

 Видатний український поет-пісняр, пісні на вірші якого давно вже стали народними.

 
Дати життя: 14.11.1912 - 17.02.1970
Місце народження: Обухів

Біографія

Україно моя, далі, грозами свіжо пропахлі,
Польова моя мрійнице. Крапля у сонці з весла.
Я віддам свою кров, свою силу і ніжність до краплі,
Щоб з пожару ти встала, тополею в небо росла...

Андрій Самійлович Малишко народився 14 листопада 1912 р. в Обухові Київської області в багатодітній сім'ї сільського шевця. З самого дитинства майбутній поет виніс незрадливу любов до рідної землі та матері, до рідної пісні та слова, промовленого "в колисці із лози, щоб вічним окаянним боржником його нести, страждати і любити..." Жилося родині Самійла Малишка важко: землі було дві десятини, а сім'я чималенька (одинадцять дітей), тож доводилося господареві і шевцювати, і на заробітки в Таврію ходити. Малий Андрій пособляв чим міг – то ходив заможнішим по господарству помагати, то грав на весіллях на гармонії, бо мав талант до музики. Потяг до творчості в Малишка прокинувся дуже рано і мав своєрідний характер. Мати поета, Ївга, чудово співала (їй поет згодом присвятить вірш "Материнська"). Андрій Самійлович в "Автобіографії" (1959 р.) згадував, що її пісні врізалися в пам'ять на все життя. Тільки ж одне в них не задовольняло хлопця: сумні кінцівки. Не могло його серце миритися з трагічною загибеллю козака, якому чорний ворон очі клює... І тоді Андрій перекомпоновував пісню по-своєму: ні, не вбито козака — поранено, вилікували його добрі люди, та й повернувся він додомоньку. А трохи пізніше почав складати вірші... 

 

 

Перегляд  буктрейлеру «Пантелеймон Куліш «Чорна рада»

 

 

 

 

26 листопада 2022 року в Україні і світі вшановують пам'ять жертв Голодоморів

 

 

 

 

Цього року вшанування пам'яті жертв сталінського режиму відбуватиметься під час повномасштабної війни Росії проти України. Знову проти українців росіяни застосовують геноцидні практики. Адже росія в цій війні переслідує ту саму мету, що й під час Голодоморів — знищити українську ідентичність і націю. Трагічні події сьогоднішнього дня наочно показують нам всім, що дуже важлива жива пам'ять всіх жертв.

 

 

 

 

21-25 .12 2022 р.  В рамках проведення Тижня знань безпеки життєдіяльності "Вогонь - біда, вода - біда, а без вогню та води ще більше біди" Шкільна бібліотека пропонує ознайомитись з дитячими книгами та дидактичними іграми, які нагадають здобувачам освіти про правила пожежної безпеки та дії в разі виникнення надзвичайних ситуацій та пожеж.

 

9 листопада – день української писемності та мови. Підбірка віршів

 

 

Микола Лотоцький 

"Не говори, що мова солов'їна "

День украї́нської писе́мності та мо́ви — свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. За християнським календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Саме з нього, вважають дослідники, і починається писемна українська мова.

 

Історія встановлення
Свято встановлено 9 листопада 1997року, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови». В Указі зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті  Нестора-Літописця».

У День української писемності та мови за традицією:

• покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю;
• відзначають найкращих популяризаторів українського слова;
• заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;
• стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика — конкурс проводився за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів. Щорічна кількість учасників понад 5 млн. з 20 країн світу.
• а ми, у свою чергу, пропонуємо найменшим українцям вивчити поетичні слова про нашу мову:

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.

Прислухайтесь, як океан співає –
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово – це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.

Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля,
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.

Максим Рильський

https://maximum.fm/novini_t2

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.

Прислухайтесь, як океан співає –
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово – це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.

Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля,
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.

Максим Рильський

https://maximum.fm/novini_t2

РІДНА МОВА
Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.
З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.
У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.
Дмитро Павличко

 

 Вірші про мову

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.

Прислухайтесь, як океан співає –
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово – це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.

Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля,
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.

Максим Рильський

https://maximum.fm/novini_t2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

"Бабин Яр. Ми пам'ятаємо "

 

До Дня пам'яті жертв Бабиного Яру: "Бабин Яр. Ми пам'ятаємо "

 

 

29 вересня  в Україні та світі відзначають 
страшну трагедію, яка відбулася у Бабиному Яру. Ця подія є однією з
найтемніших сторінок історії України. Та про неї потрібно пам’ятати,
адже саме так ми зможемо вшанувати пам’ять мільйонів жертв Голокосту.  

 Голокосту — масове вбивство євреїв Києва; вшанування жертв  злочинiв, скоєних нацистами пiд час окупацiї України, — мирних жителiв усiх  нацiональностей, вiйськовополонених, учасникiв українського визвольного руху, а також об’єднання зусиль суспiльства щодо запобiгання повторенню злочинiв проти людяностi та формування історичної пам'яті учнів, усвідомлення того, що мир, життя і злагоди

Бабин яр у Києві це місце надзвичайно  важливе для всього світу. Місце, важливе для
киян, для громадян України, для всього людства. Тут було масово вбито євреїв, ромів,
психічно хворих, українських патріотів, партизанів, військовополонених. Цей
жахливий злочин, здійснений вперше у такому масштабі, став своєрідним символом трагедії
мирного населення під час війни. Досліджуючи історію столичного Бабиного
яру, ми можемо дізнаватися про такі ж події в інших місцях України та про те, яким чином
суспільство конструює пам’ять про ці злочини минулого. Лише зараз, у молодій незалежній
Україні ми можемо спробувати зібрати докупи  всі деталі історії Бабиного яру та запам’ятати
всі місця, де ці події відбувалася.

 

 

 

22 .09 Віртуальна книжкова виставка "На варті слави партизанської смереки і дуби стоять"

 

Міжнародний день Миру